Це все необхідні передумови для формування професійної ідентичності фахівця-практика. В гештальт-терапії важливе значення має самоусвідомлення (self-awareness), увага до «тут і тепер» (now and here), а також якість контакту (із собою, з іншими та зі світом).
За словами Сержа Ґінґера, гештальт-терапія одночасно є і тілесно-орієнтованою, і не тільки. Адже, в гештальті багато уваги приділяється тілу: як реагує наше тіло, як ми себе фізично почуваємо, що відбувається з нами на тілесному рівні тощо.
Гештальт-терапія – звертає увагу на емоційний досвід тут і тепер, але це не означає, що в гештальті ми нехтуємо минулим чи майбутніми планами і очікуваннями. Просто ми дивимося в минуле або приміряємо майбутнє все одно саме з часу нашого життя і місця, в якому ми знаходимось. В «арсеналі» гештальт-терапії є не лише славнозвісний «незакритий гештальт», «гарячий стілець» та «порожній стілець», а й унікальна теорія парадоксальних змін та метод концентрації, а ще діалог та теорія про способи організації контакту із собою, оточуючими та зі світом. Все це (і не тільки це) робить даний психотерапевтичний напрямок філософським і культурним феноменом.
Голова секції УСП "Гештальттерапії" - Аніськов Сергій