Жиловська Тетяна
+380673807878
Про метод Символдрама - Кататимно-імагінативна психотерапія
Символдрама – Кататимно-імагінативна психотерапія, Кататимне переживання образів або метод «сновидінь наяву» – один із напрямів психотерапії, що базується на принципах глибинної психології, в якому використовується особливий метод роботи з уявою, для того щоб зробити наочними несвідомі бажання людини, її фантазії, конфлікти і механізми захисту, а також перенесення й опір. Символдрама сприяє їхньому переробленню як на символічному рівні, так і в ході психотерапевтичної бесіди.
Читати більше...
Метод, який є клінічно високоефективним при короткостроковому лікуванні неврозів і психосоматичних захворювань, а також при психотерапії порушень, пов’язаних з невротичним розвитком особистості.
Назва методу походить від грецьких слів «ката» – «відповідний», «залежний» і «тимос» – одне з позначень «душі» (у цьому випадку через «емоційність»), «імаго» – образ.
Метод розроблений відомим німецьким психотерапевтом професором, доктором медицини Ханскарлом Льойнером (1919–1996 рр.). Сьогодні символдрама широко поширена і офіційно визнана системою медичного страхування низки європейських країн.
Основу символдрами становить фантазування у формі образів на вільну або задану психотерапевтом тему (мотив). Психотерапевт виконує при цьому супроводжувальну функцію.
Концептуальна основа методу – глибинно-психологічні психоаналітично орієнтовані теорії, аналіз несвідомих і передсвідомих конфліктів, афективно-інстинктивних імпульсів, процесів і механізмів захисту як відбиття актуальних емоційно-особистісних проблем, аналіз онтогенетичних форм конфліктів раннього дитинства.
Виділяють чотири основних критерії, за якими символдрама відрізняється від інших психотерапевтичних методів, що використовують уявлення образів у психотерапевтичному процесі:
1) використання уявлення образів за чітко розробленою схемою – головний і основний інструмент психотерапевтичного впливу методу символдрами, в той час як в інших імагінативних техніках звернення до роботи з образами (що робить у своїй практиці, напевно, кожен психотерапевт) часто буває випадковим, фрагментарним і непослідовним;
2) метод символдрами системно структурований, описані всі послідовні кроки його використання залежно від конкретних показань; чітко визначено, що і як потрібно робити на кожному етапі роботи (це особливо важливо для психотерапевта початківця);
3) в основі методу лежить глибока теоретична база. Це, насамперед, загальновизнані концепції класичного і сучасного психоаналізу (психоаналітичні теорії розвитку особистості, теорія об'єктних відносин, теорія сновидінь, загальна теорія неврозів і психоаналітичне вчення про хворобу, психосоматичні захворювання, порушеннях розвитку «Я», межових станах Borderline), символдрама спирається також на аналітичну психологію К.Г. Юнга (теорія архетипів і колективного несвідомого, принципи інтеграції, метод активної уяви);
4) до мінімуму зведені сугестивні чинники, усі техніки, що використовуються, спрямовані на найбільш повне і вільне розкриття особистості клієнта (наприклад, кожне питання психотерапевта має задаватися у вільній, відкритій формі); з усіх відомих нам методів психотерапії символдрама це найгуманніший, м'який і, в той же час, високоефективний метод.
Тривалість уявлення образів залежить від віку пацієнта й характеру мотиву, що він уявляє. Для підлітків і дорослих пацієнтів вона становить у середньому близько 20 хвилин, але не повинна перевищувати 35–40 хвилин. Для дітей тривалість уявлення образів коливається залежно від віку дитини від 5 до 20 хвилин.
Сеанс психотерапії за методом символдрами зазвичай триває 50 хвилин. Це стандартна сесія психоаналітично-орієнтованої психотерапії. Також можливе проведення півторачних сесій тривалістю 1 година 15 хвилин і подвійних сесій тривалістю 1 година 40 хв.
Курс психотерапії складається, як правило, з 8–25 сеансів, в особливо складних випадках досягаючи іноді до 30–50 сеансів. Однак істотні поліпшення можуть наступити уже після декількох перших сеансів, інколи навіть один-єдиний сеанс може позбавити пацієнта від болісного симптому або допомогти розв’язати проблемну ситуацію.
Частота сеансів становить від 1 до 3 разів на тиждень. Через те, що метод символдрами робить глибокий емоційний вплив і вимагає часу, щоб пережите в ході сеансу пройшло складний процес внутрішнього психологічного пропрацьовування, проводити сеанси щодня, більше того, кілька разів на день, не рекомендується.
Форми проведення символдрами:
1) у формі індивідуальної психотерапії;
2) у формі групової психотерапії, коли образи одночасно представляє група від 4 до 12 осіб, що сидять по колу в зручних кріслах або лежать на підлозі у формі «зірки» або «ромашки»;
3) у формі психотерапії пар, коли образи одночасно представляють або подружжя/партнери, або дитина з одним із батьків.
Символдрама може бути також складовою частиною сімейної психотерапії.
Показання: символдрама показана у випадках нейро- і психовегетативних порушень (порушення сну, головний біль тощо), психосоматичних розладах, нічного нетримання сечі (енурез), заїканні, нервової анорексії та інших порушень харчування, деструкції функціональних або психічних компонентів при внутрішніх чи інших захворюваннях, у випадку обумовлених невротичним розвитком особистості порушень адаптаційної здатності, при замкнутості, закомплексованості, при порушені концентрації уваги й проблемах з успішністю у навчанні тощо. Застосування методів символдрами гарно зарекомендувало себе при роботі з дитячими фобіями та при лікуванні дитячих нав’язливих станів.
Назва методу походить від грецьких слів «ката» – «відповідний», «залежний» і «тимос» – одне з позначень «душі» (у цьому випадку через «емоційність»), «імаго» – образ.
Метод розроблений відомим німецьким психотерапевтом професором, доктором медицини Ханскарлом Льойнером (1919–1996 рр.). Сьогодні символдрама широко поширена і офіційно визнана системою медичного страхування низки європейських країн.
Основу символдрами становить фантазування у формі образів на вільну або задану психотерапевтом тему (мотив). Психотерапевт виконує при цьому супроводжувальну функцію.
Концептуальна основа методу – глибинно-психологічні психоаналітично орієнтовані теорії, аналіз несвідомих і передсвідомих конфліктів, афективно-інстинктивних імпульсів, процесів і механізмів захисту як відбиття актуальних емоційно-особистісних проблем, аналіз онтогенетичних форм конфліктів раннього дитинства.
Виділяють чотири основних критерії, за якими символдрама відрізняється від інших психотерапевтичних методів, що використовують уявлення образів у психотерапевтичному процесі:
1) використання уявлення образів за чітко розробленою схемою – головний і основний інструмент психотерапевтичного впливу методу символдрами, в той час як в інших імагінативних техніках звернення до роботи з образами (що робить у своїй практиці, напевно, кожен психотерапевт) часто буває випадковим, фрагментарним і непослідовним;
2) метод символдрами системно структурований, описані всі послідовні кроки його використання залежно від конкретних показань; чітко визначено, що і як потрібно робити на кожному етапі роботи (це особливо важливо для психотерапевта початківця);
3) в основі методу лежить глибока теоретична база. Це, насамперед, загальновизнані концепції класичного і сучасного психоаналізу (психоаналітичні теорії розвитку особистості, теорія об'єктних відносин, теорія сновидінь, загальна теорія неврозів і психоаналітичне вчення про хворобу, психосоматичні захворювання, порушеннях розвитку «Я», межових станах Borderline), символдрама спирається також на аналітичну психологію К.Г. Юнга (теорія архетипів і колективного несвідомого, принципи інтеграції, метод активної уяви);
4) до мінімуму зведені сугестивні чинники, усі техніки, що використовуються, спрямовані на найбільш повне і вільне розкриття особистості клієнта (наприклад, кожне питання психотерапевта має задаватися у вільній, відкритій формі); з усіх відомих нам методів психотерапії символдрама це найгуманніший, м'який і, в той же час, високоефективний метод.
Тривалість уявлення образів залежить від віку пацієнта й характеру мотиву, що він уявляє. Для підлітків і дорослих пацієнтів вона становить у середньому близько 20 хвилин, але не повинна перевищувати 35–40 хвилин. Для дітей тривалість уявлення образів коливається залежно від віку дитини від 5 до 20 хвилин.
Сеанс психотерапії за методом символдрами зазвичай триває 50 хвилин. Це стандартна сесія психоаналітично-орієнтованої психотерапії. Також можливе проведення півторачних сесій тривалістю 1 година 15 хвилин і подвійних сесій тривалістю 1 година 40 хв.
Курс психотерапії складається, як правило, з 8–25 сеансів, в особливо складних випадках досягаючи іноді до 30–50 сеансів. Однак істотні поліпшення можуть наступити уже після декількох перших сеансів, інколи навіть один-єдиний сеанс може позбавити пацієнта від болісного симптому або допомогти розв’язати проблемну ситуацію.
Частота сеансів становить від 1 до 3 разів на тиждень. Через те, що метод символдрами робить глибокий емоційний вплив і вимагає часу, щоб пережите в ході сеансу пройшло складний процес внутрішнього психологічного пропрацьовування, проводити сеанси щодня, більше того, кілька разів на день, не рекомендується.
Форми проведення символдрами:
1) у формі індивідуальної психотерапії;
2) у формі групової психотерапії, коли образи одночасно представляє група від 4 до 12 осіб, що сидять по колу в зручних кріслах або лежать на підлозі у формі «зірки» або «ромашки»;
3) у формі психотерапії пар, коли образи одночасно представляють або подружжя/партнери, або дитина з одним із батьків.
Символдрама може бути також складовою частиною сімейної психотерапії.
Показання: символдрама показана у випадках нейро- і психовегетативних порушень (порушення сну, головний біль тощо), психосоматичних розладах, нічного нетримання сечі (енурез), заїканні, нервової анорексії та інших порушень харчування, деструкції функціональних або психічних компонентів при внутрішніх чи інших захворюваннях, у випадку обумовлених невротичним розвитком особистості порушень адаптаційної здатності, при замкнутості, закомплексованості, при порушені концентрації уваги й проблемах з успішністю у навчанні тощо. Застосування методів символдрами гарно зарекомендувало себе при роботі з дитячими фобіями та при лікуванні дитячих нав’язливих станів.
Голова секції УСП " Символдрама - Кататимно-імагінативна психотерапія" - Жиловська Тетяна
Про метод Символдрама - Кататимно-імагінативна психотерапія
Символдрама – Кататимно-імагінативна психотерапія, Кататимне переживання образів або метод «сновидінь наяву» – один із напрямів психотерапії, що базується на принципах глибинної психології, в якому використовується особливий метод роботи з уявою, для того щоб зробити наочними несвідомі бажання людини, її фантазії, конфлікти і механізми захисту, а також перенесення й опір.
Читати більше...
Символдрама сприяє їхньому переробленню як на символічному рівні, так і в ході психотерапевтичної бесіди. Метод, який є клінічно високоефективним при короткостроковому лікуванні неврозів і психосоматичних захворювань, а також при психотерапії порушень, пов’язаних з невротичним розвитком особистості.
Назва методу походить від грецьких слів «ката» – «відповідний», «залежний» і «тимос» – одне з позначень «душі» (у цьому випадку через «емоційність»), «імаго» – образ.
Метод розроблений відомим німецьким психотерапевтом професором, доктором медицини Ханскарлом Льойнером (1919–1996 рр.). Сьогодні символдрама широко поширена і офіційно визнана системою медичного страхування низки європейських країн.
Основу символдрами становить фантазування у формі образів на вільну або задану психотерапевтом тему (мотив). Психотерапевт виконує при цьому супроводжувальну функцію.
Концептуальна основа методу – глибинно-психологічні психоаналітично орієнтовані теорії, аналіз несвідомих і передсвідомих конфліктів, афективно-інстинктивних імпульсів, процесів і механізмів захисту як відбиття актуальних емоційно-особистісних проблем, аналіз онтогенетичних форм конфліктів раннього дитинства.
Виділяють чотири основних критерії, за якими символдрама відрізняється від інших психотерапевтичних методів, що використовують уявлення образів у психотерапевтичному процесі:
1) використання уявлення образів за чітко розробленою схемою – головний і основний інструмент психотерапевтичного впливу методу символдрами, в той час як в інших імагінативних техніках звернення до роботи з образами (що робить у своїй практиці, напевно, кожен психотерапевт) часто буває випадковим, фрагментарним і непослідовним;
2) метод символдрами системно структурований, описані всі послідовні кроки його використання залежно від конкретних показань; чітко визначено, що і як потрібно робити на кожному етапі роботи (це особливо важливо для психотерапевта початківця);
3) в основі методу лежить глибока теоретична база. Це, насамперед, загальновизнані концепції класичного і сучасного психоаналізу (психоаналітичні теорії розвитку особистості, теорія об'єктних відносин, теорія сновидінь, загальна теорія неврозів і психоаналітичне вчення про хворобу, психосоматичні захворювання, порушеннях розвитку «Я», межових станах Borderline), символдрама спирається також на аналітичну психологію К.Г. Юнга (теорія архетипів і колективного несвідомого, принципи інтеграції, метод активної уяви);
4) до мінімуму зведені сугестивні чинники, усі техніки, що використовуються, спрямовані на найбільш повне і вільне розкриття особистості клієнта (наприклад, кожне питання психотерапевта має задаватися у вільній, відкритій формі); з усіх відомих нам методів психотерапії символдрама це найгуманніший, м'який і, в той же час, високоефективний метод.
Тривалість уявлення образів залежить від віку пацієнта й характеру мотиву, що він уявляє. Для підлітків і дорослих пацієнтів вона становить у середньому близько 20 хвилин, але не повинна перевищувати 35–40 хвилин. Для дітей тривалість уявлення образів коливається залежно від віку дитини від 5 до 20 хвилин.
Сеанс психотерапії за методом символдрами зазвичай триває 50 хвилин. Це стандартна сесія психоаналітично-орієнтованої психотерапії. Також можливе проведення півторачних сесій тривалістю 1 година 15 хвилин і подвійних сесій тривалістю 1 година 40 хв.
Курс психотерапії складається, як правило, з 8–25 сеансів, в особливо складних випадках досягаючи іноді до 30–50 сеансів. Однак істотні поліпшення можуть наступити уже після декількох перших сеансів, інколи навіть один-єдиний сеанс може позбавити пацієнта від болісного симптому або допомогти розв’язати проблемну ситуацію.
Частота сеансів становить від 1 до 3 разів на тиждень. Через те, що метод символдрами робить глибокий емоційний вплив і вимагає часу, щоб пережите в ході сеансу пройшло складний процес внутрішнього психологічного пропрацьовування, проводити сеанси щодня, більше того, кілька разів на день, не рекомендується.
Форми проведення символдрами:
1) у формі індивідуальної психотерапії;
2) у формі групової психотерапії, коли образи одночасно представляє група від 4 до 12 осіб, що сидять по колу в зручних кріслах або лежать на підлозі у формі «зірки» або «ромашки»;
3) у формі психотерапії пар, коли образи одночасно представляють або подружжя/партнери, або дитина з одним із батьків.
Символдрама може бути також складовою частиною сімейної психотерапії.
Показання: символдрама показана у випадках нейро- і психовегетативних порушень (порушення сну, головний біль тощо), психосоматичних розладах, нічного нетримання сечі (енурез), заїканні, нервової анорексії та інших порушень харчування, деструкції функціональних або психічних компонентів при внутрішніх чи інших захворюваннях, у випадку обумовлених невротичним розвитком особистості порушень адаптаційної здатності, при замкнутості, закомплексованості, при порушені концентрації уваги й проблемах з успішністю у навчанні тощо. Застосування методів символдрами гарно зарекомендувало себе при роботі з дитячими фобіями та при лікуванні дитячих нав’язливих станів.
Назва методу походить від грецьких слів «ката» – «відповідний», «залежний» і «тимос» – одне з позначень «душі» (у цьому випадку через «емоційність»), «імаго» – образ.
Метод розроблений відомим німецьким психотерапевтом професором, доктором медицини Ханскарлом Льойнером (1919–1996 рр.). Сьогодні символдрама широко поширена і офіційно визнана системою медичного страхування низки європейських країн.
Основу символдрами становить фантазування у формі образів на вільну або задану психотерапевтом тему (мотив). Психотерапевт виконує при цьому супроводжувальну функцію.
Концептуальна основа методу – глибинно-психологічні психоаналітично орієнтовані теорії, аналіз несвідомих і передсвідомих конфліктів, афективно-інстинктивних імпульсів, процесів і механізмів захисту як відбиття актуальних емоційно-особистісних проблем, аналіз онтогенетичних форм конфліктів раннього дитинства.
Виділяють чотири основних критерії, за якими символдрама відрізняється від інших психотерапевтичних методів, що використовують уявлення образів у психотерапевтичному процесі:
1) використання уявлення образів за чітко розробленою схемою – головний і основний інструмент психотерапевтичного впливу методу символдрами, в той час як в інших імагінативних техніках звернення до роботи з образами (що робить у своїй практиці, напевно, кожен психотерапевт) часто буває випадковим, фрагментарним і непослідовним;
2) метод символдрами системно структурований, описані всі послідовні кроки його використання залежно від конкретних показань; чітко визначено, що і як потрібно робити на кожному етапі роботи (це особливо важливо для психотерапевта початківця);
3) в основі методу лежить глибока теоретична база. Це, насамперед, загальновизнані концепції класичного і сучасного психоаналізу (психоаналітичні теорії розвитку особистості, теорія об'єктних відносин, теорія сновидінь, загальна теорія неврозів і психоаналітичне вчення про хворобу, психосоматичні захворювання, порушеннях розвитку «Я», межових станах Borderline), символдрама спирається також на аналітичну психологію К.Г. Юнга (теорія архетипів і колективного несвідомого, принципи інтеграції, метод активної уяви);
4) до мінімуму зведені сугестивні чинники, усі техніки, що використовуються, спрямовані на найбільш повне і вільне розкриття особистості клієнта (наприклад, кожне питання психотерапевта має задаватися у вільній, відкритій формі); з усіх відомих нам методів психотерапії символдрама це найгуманніший, м'який і, в той же час, високоефективний метод.
Тривалість уявлення образів залежить від віку пацієнта й характеру мотиву, що він уявляє. Для підлітків і дорослих пацієнтів вона становить у середньому близько 20 хвилин, але не повинна перевищувати 35–40 хвилин. Для дітей тривалість уявлення образів коливається залежно від віку дитини від 5 до 20 хвилин.
Сеанс психотерапії за методом символдрами зазвичай триває 50 хвилин. Це стандартна сесія психоаналітично-орієнтованої психотерапії. Також можливе проведення півторачних сесій тривалістю 1 година 15 хвилин і подвійних сесій тривалістю 1 година 40 хв.
Курс психотерапії складається, як правило, з 8–25 сеансів, в особливо складних випадках досягаючи іноді до 30–50 сеансів. Однак істотні поліпшення можуть наступити уже після декількох перших сеансів, інколи навіть один-єдиний сеанс може позбавити пацієнта від болісного симптому або допомогти розв’язати проблемну ситуацію.
Частота сеансів становить від 1 до 3 разів на тиждень. Через те, що метод символдрами робить глибокий емоційний вплив і вимагає часу, щоб пережите в ході сеансу пройшло складний процес внутрішнього психологічного пропрацьовування, проводити сеанси щодня, більше того, кілька разів на день, не рекомендується.
Форми проведення символдрами:
1) у формі індивідуальної психотерапії;
2) у формі групової психотерапії, коли образи одночасно представляє група від 4 до 12 осіб, що сидять по колу в зручних кріслах або лежать на підлозі у формі «зірки» або «ромашки»;
3) у формі психотерапії пар, коли образи одночасно представляють або подружжя/партнери, або дитина з одним із батьків.
Символдрама може бути також складовою частиною сімейної психотерапії.
Показання: символдрама показана у випадках нейро- і психовегетативних порушень (порушення сну, головний біль тощо), психосоматичних розладах, нічного нетримання сечі (енурез), заїканні, нервової анорексії та інших порушень харчування, деструкції функціональних або психічних компонентів при внутрішніх чи інших захворюваннях, у випадку обумовлених невротичним розвитком особистості порушень адаптаційної здатності, при замкнутості, закомплексованості, при порушені концентрації уваги й проблемах з успішністю у навчанні тощо. Застосування методів символдрами гарно зарекомендувало себе при роботі з дитячими фобіями та при лікуванні дитячих нав’язливих станів.
Голова секції УСП " Символдрама - Кататимно-імагінативна психотерапія" - Жиловська Тетяна
Список членів секції
- Жиловська Тетяна
+380673807878 +380634552025
Навчаючий психотерапевт
- Бачинська Світлана
+380675941976
Член УСП
- Болдирєва Світлана (м.Красилів)
+380969805160
Член УСП
- Бугова Олена
+380672658915
Член УСП
- Варшавська Людмила
+380979660432
Член УСП
- Галицька Тетяна
+380679730212
Член УСП
- Герасименко-Сіверська Тетяна
+380679393315
Член УСП
- Гошовська Інна
+380684218851
Член УСП
- Максимчук Катерина
+380986392503
Член УСП
- Мартинова Наталія
+380683377757
Психотерапевт УСП
- Муха Вікторія
+380680134111
Член УСП
- Підопригора Юлія
+380671406063
Член УСП
- Свистун Катерина
+380983850683
Член УСП
- Соленцова Ірина
+380673816180
Член УСП
- Фримерштейн Вікторія
+380682042409
Член УСП
- Крюченкова Людмила+380682021464Член УСП
- Юшкевич Руслан
+380677756411
Член УСП
