Цей метод робить можливим спонтанне, безпосереднє опрацювання травмуючого напруження в мозку на нейрофізіологічному рівні таким чином, що не потрібне свідоме викликання спогадів.
Можливим є повне позбавлення від психічного стресу, навіть тоді, коли травматичний досвід виник у віці немовлят, перинатально чи пренатально. В Травмафокусі використовується нейропластичність людського мозку для опрацювання травми.
Метод
Травмафокус винайшов Магістр
Томас Вебер - керівник
Інституту Нейропсихотерапії (Відень, Австрія), який працює з людьми, які перенесли травму. Він здійснює дослідження в сфері психології та психотерапевтичної науки; є психотерапевт з Інтегративної гештальттерапії, нейропсихотерапевт, сертифікований терапевт EMDR (ІТ Берлін), міжнародний тренер з Травмафокусу, керівник дослідження з пейнспотінгу терапії болю у лікарні SysTelios у Німеччині, груповий терапевт та тренер з групової терапії, засновник Німецької асоціації психотравматології та дослідження насильства (GPTG). Він співпрацював з Девідом Ґрандом, засновником Brainspotting TM (розвинутий з EMDR). Таким чином, Травмафокус може розглядатися як удосконалення методу Brainspotting.
Метод базується на наукових висновках Focusing (Gendlin), Somatic Experiencing (Levine), Brainspotting (Grand), Pranayama, дослідження болю (Melzack & Wall, Engel та інші), гіпнозосистематичних підходів (Schmidt), нейробіологічного вчення (Del Monte, Trepel, Hirsch, Schiepeck, Hüther, Roth та інші), а також актуальних досліджень мозку (Damasio, Schore та інші).
Сфери застосування Травмафокусу Травмафокус потребують люди з монотравмами, які страждають на гострі травматичні порушення. Зазвичай, за один-два сеанси опрацьовуються симптоми та їхні причини. У багаторазово травмованих людей (комплексні травми) травмафокус потребує більше сеансів для того, щоб досягнути способу життя з низьким рівнем стресу чи позбавленим від стресу.
Травмафокус має успішне застосування у терапії з дітьми та підлітками: при травматизаціях, стресових переживаннях у ранньому віці (наприклад: через жорстоке поводження та імплікації для пізнішого лікування), дисоціативних порушеннях, СДУ/СДУГ, енурезах, заїканні, депресіях, залежностях від наркотиків, тривожних розладах, відмові відвідувати школу, тіках, обсесивно-компульсивних розладах, біполярних розладах, фобіях. Травмафокус з дітьми та підлітками потребує менше сеансів, які також э коротшими за тривалістю ніж у дорослих.
Травмафокус можна добре і успішно застосовувати при: гострих, комплексних та простих травмах, посттравматичних стресових розладах, панічних атаках, генералізованих тривогах, депресіях, очевидних обсесивно-компульсивних розладах, залежностях, блокуваннях продуктивності чи виступів, хронічних психосоматичних захворюваннях, розладах прив’язаності, пограничних розладах особистості, порушеннях сну, апетиту, хронічних головних болях, мігренях, фіброміалгіях, болях опорно-рухового апарату, кластерних головних болях та різних формах дисоціативних розладів.
Освіту з Травмофокусу у різних країнах забезпечує виключно
Інститут Нейропсихотерапії Томаса Вебера за участю сертифікованих тренерів-викладачів
Голова секції УСП травмафокус (ТФ) - Підкалюк Наталія